Що таке Верхівка, визначення слова.

Верхівка


Верхівка и, ж. 1. Верхня, найвища частина чо­го-небудь. Ведмеді забралися на саму верхівку дуба (Укр.. казки, 1951, 66); Щогли радіо двома гострими верхівками націлились у небо (Донч., II, 1956, 83); При., плечовому диханні невелика кількість дихального повітря заповнює переважно верхівки легень (Худ. чит.., 1955, 48).
2. перен., розм. Керівна, найбільш впливова частина суспільства, класу, організації і т. ін. Багатство сприя­ло посиленню політичної могутності верхівки новгород­ського суспільства (Іст. СРСР, І, 1956, 65); — А як себе поводить Когут і вся заможня сільська верхівка? (Цюпа, Назустріч.., 1958, 162).


Словник української мови онлайн: Верхівка


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я