Що таке Вибачати, визначення слова.

Вибачати


Вибачати аю, аєш, недок., ВИБАЧИТИ, чу, чиш, док., кому і без додатка. Виявляти поблажливість, прощати провину.— Вибачаю тобі, бо ти з дурноти се зробив, а не із злої волі (Фр., IV, 1950, 53);— Ти не смів брати рушниці без мене… Але я тобі вибачаю,— продовжував урочисто Мухамедов (Донч., І, 1956, 120);—Вибачайте, що я так гостро сказав (Досв., Влбр., 1959,121); // перех. рідко. Виправдовуючи чим-небудь, не вважати за провину.— Перше я вмів тільки ненавидіти людей,— тепер навчився їх любити, навчився вибачати їх вину темнотою їх (Коцюб., І, 1955, 450).
Вибачай[ те і, вйбач[те) — вживається як заперечен­ня, як виявлення незгоди. Вибачайте… кричіть собі,
Я слухать не буду. Та й до себе не покличу (Шевч., І,
77); А я пряник гам та гам,— «Вибачайте, не віддам!» (Гл., Вибр., 1957, 303); Вибачай[те], вйбач[те] на [цьому (цім) ] слові — говориться при вживанні в розмові різких, неприємних, непристойних і т. ін. слів.— Та ж ви не повія яка, вибачайте на слові, адже вам не пусте в голові, не розпуста (Коцюб., І, 1955, 45).


Словник української мови онлайн: Вибачати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я