Що таке Виборчий, визначення слова.

Виборчий


Виборчий а, е. Стос, до виборів. Ще й на вибори ходила дивитись, аж у самий виборчий двір залізла (Л. Укр., V, 1956, 153); Імена кращих синів і дочок народу, висунутих і зареєстрованих кандидатами в ; депутати, ще і ще раз показують, яким могутнім є виборчий блок комуністів і безпартійних (Рад. Укр., 9.ІІ 1957, 1); В день виборів Катя пішла разом з та­том і мамою на виборчу дільницю (Забіла, Катруся.., 1955, 91).
ДВйборче право: а) правові норми, що встановлю­ють порядок виборів до представницьких органів дер­жави. Загальне виборче право [в СРСР] служить могут­нім засобом залучення робітників, колгоспників, інтелі­генції до керівництва державним життям (Наука.., 2, 1958, 3); б) право обирати й бути обраним у представ­ницькі органи держави. Зрівнювачі.. вимагали суду над королем і добивались проголошення республіки із загаль­ним виборчим правом, хоч і не вимагали виборчого права для жінок, для осіб найманої праці, робітників, слуг (Нова іст., 1956, 14).


Словник української мови онлайн: Виборчий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я