Що таке Вибувати, визначення слова.

Вибувати


Вибувати ало, аєш, недок., ВИБУТИ, уду, удеш; мин. ч. вибув, була, ло; мн. вибули; док. 1. неперех. Виходити з числа наявних, залишати місце роботи, пере­бування, проживання і т. ін. Члени ВЛКСМ, прийня­ті в КПРС, вибувають з комсомолу з моменту вступу їх у партію, якшо вони не займають керівних постів у ком­сомольських організаціях (Статут КПРС, 1961, 27); Ранком наша військова частина вибула з Львова (Жур., Вечір..,
255).
Вибувати (вибути) з ладу див. лад.
2. перех. і неперех. Жити, перебувати, працювати де-не­будь певний час.— Три роки вибув я на каторзі турець­кій, прикований до місця (Гр., І, 1963, 345);—Вам тре­ба вибути [на курорті] належний час. Навіть, коли ви вже здоровий (Кундзнч, Пов. і онов., 1951, 77).


Словник української мови онлайн: Вибувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я