Що таке Вибілювати, визначення слова.

Вибілювати


Вибілювати юю, юєш і ВИБІЛЯТИ, яю, яєпі, недок., ВИБІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Білити всі предмети або всю поверхню чого-небудь розчином крейди, вапна і т. ін. Вапном вибілює [дідусь] Яблуні підряд (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 55); [ Ганна:] Паски сама напекла.., хату пошпарувала і вибілила, дітвору пообшивала! (Кроп., II, 1958, 21); 11 перен. Покривати чим-небудь білим. Все частіше і частіше приморозки вибілювали аеродром сріблястим інеєм (Собко, Зор. крила, 1950, 122).
2. Піддаючи дії сонця, повітря і води, робити
що-небудь білим, позбавляючи природного забарвлення
(тканину, пряжу і т. ін.); робити білим, білуватим
(про сонце і т. ін.) Тож скільки біля річки вибілювали те
полотно (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 520); / напря-
ла, і виткала, і вибілила полотно (Сл. Гр.); Не всяка
баба як слід вибілить тринадцятку на сорочку (Стель-
мах, Хліб.., 1959, 319); //Змазуючи обличчя, руки,
шию певними речовинами, мазями, робити білим.
Не ти личко вибіляла (Сл. Гр.); Вибілити руки; II спец.
Піддаючи хімічній або фізичній обробці, робити білим.
У фарбувальному цеху полотно стабілізують і вибі-
люють (Веч. Київ, 4.ІУ 1958, 2).
3. перен. Виправдовувати, приховуючи провину.
Останньою свинею був би я, коли б сьогодні став вибілю-
вати себе коштом тієї дівчини.. Мовляв, обплутала
мене, збила з пантелику і так далі (Вільде, Винен..,
1959, 6).
4. спец. Покривати полудою.


Словник української мови онлайн: Вибілювати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я