Що таке Виверт, визначення слова.

Виверт


Виверт у, ч. 1. розм. Вигадливий поворот, вигин, незвичайний рух кого-, чого-небудь. / от якийсь легень­кий пантерячий скік [літака], виверт якийсь ледве по­мітний і ввесь ваш страх.., хоробрість ота ваша наниз посунулась… (Вишня, І, 1956, 207); //Дуже крутий ви­гин (дороги, стежки і т. ін.). Працюючи водієм єдиної колгоспної автомашини, він виявляв чудеса винахідли­вості, щоб змусити цей допотопний примус на латаних колесах торохтіти по вибоїнах і вивертах пальмірів-ських доріг (Руд., Остання шабля, 1959, 49); // перен. Відхилення від чого-небудь загальновизнаного, загальноприйнятого. Партія боролась і бореться проти абстракціонізму й інших формалістичних вивертів у мистецтві, водночас засуджуючи й сірі, посередні тво­ри (Літ. Укр., 19.III 1963, 1); І/перен. Незвичайний вислів, зворот. / тут же чемненько вивернули [бандити] йому кишені і, не знайшовши там ні цента, вилаяли з такими нечуваними вивертами, що «пан меценас» роз­реготався (Кол., Терен.., 1959, 261).
Хитрощі, спритна, хитра дія, що має на меті досягнення або уникнення чого-небудь. Теорія «нейт­ральності» є брехливий і підлий виверт, який допоміг буржуазії оволодіти масами в 1914—1918 роках (Ленін, 29, 1951, 450); Інші теж відмовились від коньяку, не вдаючись ні до яких вивертів, прямолінійно (Коз., Саль­вія, 1956, 148).
діал. Вивертень. Повзучі зелені поленики вилися попід ноги, плуталися поміж корінням величезних ви­вертів (Фр., VI, 1951, 11).
у знач, присл. вивертом. Незвичайно вигинаю­чись. А тими дорогами «морські ластівки» [дельфіни] вивертом ходять, і краять їх, дороги ті, гострими хвостами своїми (Вишня, І, 1956, 201); Ліва рука його звисала якось вивертом: результат поранення (Гур., Через замети, 1961, 93).


Словник української мови онлайн: Виверт


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я