Що таке Вигадник, визначення слова.

Вигадник


Вигадник а, ч. 1. Той, хто легко вигадує, виду­мує, людина з живою уявою. Вигадник і поет, Він за­писався був одважно у приблуди І, золоті якісь шукавши береги, Чотири роки жив у темряві тайги (Рильський, II, 1946, 172); Особливо смішив усіх Онопрій Перегуда — парубок неймовірної сили, сміливої вдачі, чорнявий, з грайливими очима, жартун і вигадник (Іщук, Вербів-чани, 1961, 23).
2. Той, хто вигадує що-небудь брехливе, таке, що не відповідає дійсності.— А ви й повірили. Микита такий вигадник, як ота баба Килина.. Тільки й зна, що бреше (Панч, Гарні хлопці, 1959, 32).


Словник української мови онлайн: Вигадник


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я