Що таке Виділяти, визначення слова.

Виділяти


Виділяти яю, яєш, недок., ВИДІЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Відокремлювати кого-, що-небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. Капітану Сидорчукові наказувалось негайно виділити по одній роті зі складу третього й четвертого батальйонів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 12); Яків наказав із зібраних грошей виділити і роздати бідноті десять тисяч кар­бованців (Шиян, Гроза.., 1956, 362); // Висувати з свого середовища. Депутацію виділяти, одначе, не довелось (Гончар, Таврія.., 1957, 639); Народ виділяє з-серед себе здібніших людей, які репрезентують його іншим наро­дам, світові (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 119).
Вирізняти кого-, що-небудь серед інших, зосере­джувати увагу на комусь, чомусь. Капітан вклонився до всіх, нікого не виділяючи (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 253); Тему пролетаризації селянства у Стефаника Леся Українка виділила і підкреслила не випадково. Наголос на цьому моменті є наслідком впливу на письменницю ідей російських марксистів (Іст. укр. літ., І, 1954, 636); // Робити що-небудь помітним. Виділяти цитату курсивом.
Віддавати, передавати кому-небудь у власність частину майна.— Може, ти хочеш, щоб я й тобі виді­лив твою частку поля, як Карпові? (Н.-Лев., II, 1956, 346); // кого, заст. Відокремлювати, передавши у влас­ність частину майна.— Як хто з дійшовшоі до свого зросту дітвори забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо, щоб не було тісноти між нами (Мирний, IV, 1955, 327).
Видаляти, виводити назовні з організму що-небудь. Воду організм виділяє через нирки, легені, кишечник і шкіру (Наука.., 8, 1959, 25); Тонкі корінці рослин, ви­діляючи кислоту, розчиняють породу (Фіз. геогр., 5, 1956, 108).


Словник української мови онлайн: Виділяти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я