Що таке Виказувати, визначення слова.

Виказувати


Виказувати ую, уєш, недок., ВИКАЗАТИ, ажу, ажеш, док., перех. 1. Казати, висловлювати все, що є на думці (перев. неприємне); дорікати. Дідова дочка прийде додому, а мачуха почне її бити і дідові виказува­ти: — Твоя дитина ледащо (їв., Укр.. казки, 1950, 88); — Слухай лиш, Катре, чого-бо ти вгнівалась? Я правду тобі виказала, та я ж тобі і в пригоді стану (Вовчок, І, 1955, 198).
перен. Виявляти, показувати ознаки чого-небудь (почуттів, настрою і т. ін.). Уся його постать виказу­вала цілковиту розгубленість (Донч., III, 1956, 218); Лице його нічого не виказало: ні похвали, ні огуди (Мир­ний, II, 1954, 163); Вона одвернулася до стіни, щоб не виказати свого хвилювання (Кучер, Чорноморці, 1956,. 320).
Видавати, викривати кого-небудь, роблячи донос. Всі люди загомоніли, що осавула гріха не боїться: сам бреше ще й виказує панові, як люди крадуть панську пашню (Н.-Лев.1, II, 1956, 192); Під червоним знаменом давши клятву, партизани вмирали, а не виказували товаришів, боролись і перемагали (Шер., Молоді мес­ники, 1949, 14); — Нас хтось виказав, Лука, в підпіллі є провокатор (Мик., II, 1957, 320); // Робити відомим що-небудь таємне, приховане. Сич вилетів на полювання. Стережись! Умри! Жодним рухом не виказуй своєї схо­ванки! (Донч., II, 1956, 43); Хтось втратив пильність і виказав явку, цим скористався ворог (Ю. Янов., І, 1954, 173).
Виказувати (виказати) себе — видавати себе чим-небудь, робити помітним. Коли хто й ховався, то ховався спритно, не виказуючи себе жодним рухом (Трубл., І, 1955, 125).


Словник української мови онлайн: Виказувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я