Що таке Викочувати, визначення слова.

Викочувати


Викочувати ую. уєш, недок., ВИКОТИТИ, очу, отиш, док., перех. 1. Котячи, витягати, діставати що-небудь звідкись. З підвалу почали викочувати бочки з вином (Кучер, Чорноморці, 1956, 336); Викотили людям бочонок горілки, меду (Стор., І, 1957, 186).
2. Вивозити звідки-небудь щось на колесах. Вантаж-
ник викочує тачку з вантажем (Мик., І, 1957, 43); На
весілля товариство Вийде погуляти Та винесе само-
пали, Викотять гармату (Шевч., II, 1953, 182); На-
ймит викотив новий візок насеред двора (Н.-Лев., І,
175); 3 повітчини викотили віялку (Головко, II,
77).
3. розм. Широко розкривати, витріщати (очі).— Ми
не невільники! — вигукнув турок Садик, викочуючи круті
яйця очей на засмаглому обличчі (Тулуб, Людолови, І,
1957, 452); Вона стиснула кулаки, викотила очі, стисну-
ла зуби і, стукаючи кулак об кулак, почала тупотіти
ногами (Л. Янов., І, 1959, 324).


Словник української мови онлайн: Викочувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я