Що таке Вимовний, визначення слова.

Вимовний


Вимовний а, е. 1. Який виражає, виявляє внут­рішні особливості, переживання (про очі, обличчя і т. ін.). Очі вимовні, як у гірської сарни (Коцюб., І, 1955, 395); // Який яскраво, виразно передає що-небудь. Очі не заплакали, але загорілися таким вогнем, що був ви-мовніший за сльози! (Вільде, Сестри.., 1958, 161).
діал. Красномовний. А був він на язик про речистий, вимовний (Фр., XIII, 1954, 382); [Наталя:] Я не хочу [виходити заміж]… мене ніхто не може присилу­вати… [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася! (Гр., II, 1963, 548).
діал. Докірливий. Служащий хліб добрий, та тіль­ки вимовний (Чуб., V, 1874, 1020).
4. лінгв. Стос, до вимови. Вимовні норми.


Словник української мови онлайн: Вимовний


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я