Що таке Випручувати, визначення слова.

Випручувати


Випручувати ую, уєш / ВИПРУЧАТИ, аю, аєш, недок., ВИПРУЧАТИ, аю, аєш, док., перех. Повертаючи з боку на бік, смикаючи, вивільняти з чого-небудь (переважно про руки, ноги). Стецько вхопив його за ногу.— Не лізь далі!., побачить!.. Рви тут! — Не по­бачить! Лізь! — командував пошепки Санько, випру­чуючи ногу у товариша з рук (Гр., Без хліба, 1958, 52); Тарас випручував із обіймів непокірну, нестрижену го­лову (Вас, II, 1959, 372); А сердешне Неначе благає: Випручало рученята Й до їх простягає (Шевч., І, 1963, 311); Шагайда взяв її за лікоть, хотів одвести з метуш­ливого натовпу, але вона випручала руку (Кучер, Чорно­морці, 1956, 102); // розм. Витягати, висмикувати що-небудь. Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину (Мирний, II, 1954, 166).


Словник української мови онлайн: Випручувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я