Що таке Вирівнювати, визначення слова.

Вирівнювати


Вирівнювати юю, юєш, недок.. ВИРІВНЯТИ, яю, яєні, док., перех. 1. Робити що-небудь рівніш, без загли­бин, виступів і т. ін. Засипають [чабани] багнюку довко­ла ринви сухою землею, вирівнюють, бо вівці аж яму вирили на тій місцині, де був колись горбик (Гончар, Тропка, 1963, 61); Але що далі він вирівнював доверху па­щу [штрека рудні], то впертіше піддавалася порода (Досв., Вибр., 1959, 196); Взявши виварку на верстат, він [майстер] сяк-так вирівняв її (Мик., II, 1957, 475); // Робити прямим, випрямляти, розправляти що-небудь зігнуте. Він взяв камінь і почав вирівнювати цвяшки (Смолич, Ми разом.., 1950, 19); Пан Хоціиський надувся, вирівняв спину, щоб наддати собі більше поваги (Н.-Лев., І, 1956, 137); // Робити рівномірним. Водій переключає швидкість, вирівнює хід, проїздить ще трохи й потрап­ляв на початок бруківки (ІО. Янов., II, 1954, 199).
тільки док. Зробити рівним по вертикалі або гори­зонталі положення кого-, чого-небудь. За якусь хви­лину Валерій відчув, що може вирівняти машину (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 100); Василь вирівняв літака неда­леко від землі (Собко, Зор. крила, 1950, 265).
Розміщати, ставити по прямій лінії (ряд, колону і т. ін.). Побачивши моряків, народні ополченці підтяг­ліїся, вирівняли ряди і ще гучніше вдарили ногами об землю… (Ткач, Крута хвиля, 1956, 98).


Словник української мови онлайн: Вирівнювати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я