Що таке Висотувати, визначення слова.

Висотувати


Висотувати ую, уєш, недок., ВИСОТАТИ, аю, аєш, док., перех. Мотаючи, витягати з мотка, з клубка (нитки, вірьовку і т. ін.); вимотувати. Мишко ви­сотав один кінець дроту з мотка, що висів у нього на плечах (Мик., II, 1957, 102).
0 Висотувати (висотати) жили — змучувати, висна­жувати кого-небудь.—Ох і шкура ж! — вигукнув Омелько Смик.— Солдати тягнуться, ніби з них жили висо­тують, а він [капітан] хоч би тобі оком кліпнув.. (Добр., Ол. солдатики, 1961, 133); У неї [Маланки] вже руки посохли од праці, вона вже жили з себе висотала, аби не здохнути, прости господи, з голоду… (Коцюб., II, 1955, 11); Висотувати (висотати) нерви — дуже нер­вувати кого-небудь. А про те, скільки йому крові зіпсу­вали, нервів з нього висотали, зараз і не згадують (Кучер, Трудна любов, 1960, 6); Висотувати (висотати) сили (силу) — позбавляти сил, знесилювати. Зникло свердля­че око, що впивалося йому в душу, висотувало з неї сили (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 131); Але й тяжкий молот неспроможний був висотати молоду силу невгамовного хлопця (Іщук, Вербівчани, 1961, 24).


Словник української мови онлайн: Висотувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я