Що таке Виточувати, визначення слова.

Виточувати


Виточувати 2, ую, усні, недок., ВИТОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Повільно випускати рідину крізь вузький отвір; виціджувати. Розплакуються берези, і винахідливий ветеринар Гнат Яворина виточує з них сік для поранених і простуджених (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 32); Хто може виточити кров мого серця, коли я ще живий (Коцюб., І, 1955, 417); * Образно. Відчув [Івоніка], як страх виточив йому краплі поту на чоло (Коб., II, 1956, 206).
2. перен. Поступово забирати, віднімати що-небудь у когось, позбавляти чогось. [Монтаньяр:] Якби так без крові я з тебе виточити міг ідею, то кров і тіло хай би пожили (Л. Укр., II, 1951, 166); Мені бої н° виточили сили, І, надточивши, не зрідили кров (Стель­мах, Жито.., 1954, 41).
О Виточити сльози (з очей) — своїми вчинками, дія­ми примушувати когось плакати. Вона кинулася була розважати Пріську,.. та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз з її старих очей (Мирний, III, 1954, 19); А як пішов мені шостий рік, то багацько сліз виточив я з очей бідної моєї неньки (Стор., І, 1957, 348).


Словник української мови онлайн: Виточувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я