Що таке Витручувати, визначення слова.

Витручувати


Витручувати ую, уєш, недок., ВИТРУТИТИ, учу, утиш, док., перех., діал. 1. Виганяти. Як не витру­тив, то випхав (Номис, 1864, № 8031); Недарма ж жін­ка та діти витрутили тебе з хати! (Коцюб., III, 1956, 9).
2. Виривати, відбирати що-небудь. Якась невидима рука витручувала йому з рук роботу (Фр., III, 1950, 165); Чує дід, що сон його ломить, до сіна його го­лову нахиляє і притискає, із рота папіроску витручує, очі йому заклеює (Черемш., Тв., 1960, 252).


Словник української мови онлайн: Витручувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я