Що таке Вихователь, визначення слова.

Вихователь


Вихователь я, ч. Людина, яка виховує, навчає дітей і молодь, прищеплює їм навики і правила поведін­ки, певні погляди. [М о т р я:] Це миргородський пол­ковник, вихователь гетьманича Юрася (Дмит., Навіки разом, 1950, 18); // Педагог, який стежить у певному закладі за поведінкою дітей і відповідно її спрямовує. Вихователь за столом роздає посвідчення, прикладає до їх печатку (Вас, III, 1960, 309); Праця всього колек­тиву вихователів, учителів і адміністрації [дитячого] будинку спрямована лише на виховання, навчання і обслу­говування дітей, у яких війна відняла батьків (Панч, В дорозі, 1959, 271); // Той, хто спрямовує силу свого впливу на виховання класу, суспільства і т. ін. в пев­ному напрямі. Ленін був найкращим другом молоді, батьком і вихователем молодих робітників і селян (Біогр. Леніна, 1955, 225); Партія — єдино правильний вихователь, що застосовує до своїх дітей батьківську лагідність і одночасно залізні вимоги залізної дисципліни (Тич., III, 1957, 278).


Словник української мови онлайн: Вихователь


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я