Що таке Вихідчини, визначення слова.

Вихідчини


Вихідчини чин, мн., розм. Народний звичай від­значати залишення житла при переїзді, виїзді і т. ін. Завтра вони [рибалки] мали виряджатись на ціле літо на море.. Рибалки пообідали надворі, потім поскладали на віз здорові мережі й посуд, набрали харчі., й ввійшли в світлицю, щоб сповнить звичай вихідчин (Н.-Лев.,
II, 1956, 224).


Словник української мови онлайн: Вихідчини


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я