Що таке Вишкварки, визначення слова.

Вишкварки


Вишкварки рок, мн. (оди. вишкварка, и, ж. і рідше вишкварок, рка, ч.), розм. 1. Добре просмажені шматочки сала і залишки від сала після витоплення з нього жиру. В хаті було тихо, тільки в печі на жару шкварчала ринка з вишкварками (Н.-Лев., II, 1956, 304); Христя запросила гостей до столу. На ньому вже парувала гречана каша з вишкварками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 22).
О За масляні вишкварки — за дрібницю, за ніщо. — Защо ж його [сина] узяли?—А враг їх матір знає. За масляні вишкварки! (Мирний, І, 1954, 298).
2. перен., зневажл. Про надто гарячу в поведінці лю­дину.— Це вишкварка, а не Оникій! Побіг, неначе його хтось впік гарячим залізом…— обізвався дід Грицай (И.-Лев., IV, 1956, 199); Дівчина, мов ошпарена, схопи­лась на ноги,., засміялась і гукнула: — Не будь вишквар­кою! (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 931); // Про сла­босилу, мізерну людину. Та й де їм, вишкваркам, го­рілку ту круглять [кружлять], Як їх батьки колись та їх діди кругляли [кружляли]!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 184); [Г алушка:] Що? Мене убивав? Хто, отой вишкварок? Та коли б він не зайшов з тилу, то я б його розчавив!.. (Корн., І, 1955, 287).


Словник української мови онлайн: Вишкварки


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я