Що таке Внівець, визначення слова.

Внівець


Внівець (УНІВЕЦЬ), присл. Дотла, вщент, зовсім. Яке де упало зерно при дорозі, Те скоро унівець стоптали прохожі (Манж., Тв., 1955, 104); Скільки тут, на зем­лі.. Плаче юних сердець, Що розбились внівець Тим ко­ханням палким і огнистим! (Рильський, І, 1956, 23).
Q Внівець обернутися (піти і т. ін.) — стати нічим, розвіятися. Недавня надія знову обернулася внівець, страх зігнав радість (Мирний, І, 1954, 226); [Р я б и -н а:] Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (Фр., IX, 1952, 415); Внівець повернути — повернути в ніщо, зробити нічим. Старшина козацтво унівець повернула… Усі землі посіла (Мирний, II, 1954, 85).


Словник української мови онлайн: Внівець


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я