Що таке Водитися, визначення слова.

Водитися


Водитися воджуся, водишся, недок. 1. з ким, розм. Знатися, мати справу, дружити, приятелювати з ким-небудь. Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Греб., І, 1957, 55); Заборонили [батьки] не тільки водитися, але й зустрі­чатися з тим капосним Васильком (Смолич, Мир.., 1958, 60); // Ходити з ким-небудь. Панночка така весела, балаклива; очі блищать; водиться з ним [женихом] попід руки (Вовчок, І, 1955, 116); Тягнирядно, ось уже кілька днів не вихміляючись, гуляє в них в Обухівці, з Гнидою водиться по селу (Головко, II, 1957, 91).
тільки 3 ос. одн. і мн. Плодитися, жити, бути (про тварин, птахів тощо).— А скажіть мені: як згорить батькова хата, де будуть тогді [тоді] горобці водитися? (Кв.-Осн., II, 1956, 485);— Оте дальнє озеро більше і глибше, та й риба в ньому водиться добра (Шиян, Гроза.., 1956, 675); // перен. Бути в наявності (про не­живі предмети і явища). Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться (Укр.. присл.., 1955, 390); — От би за Грицьком бути! Хата є, город є, та й гро­шенята, мабуть, водяться… (Мирний, II, 1954, 79).
тільки 3 ос. одн. Бути звичаєм, загальноприйня­тим правилом. Ярину Трифон помітив, коли вона пора­лась разом із сусідками біля печі, як водиться на похоро­нах (Панч, III, 1956, 465); // Бути характерним для ко­гось. Раз ласуни, як водиться у них, Поснідать добре захотіли (Гл., Вибр., 1951, 112).
Як водиться, вставн. словоспол.— як звичайно буває, як прийнято. Рідна хата, як водиться, старшому бра­тові зосталася (Мирний, IV, 1955, 355).


Словник української мови онлайн: Водитися


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я