Що таке Ворожий, визначення слова.

Ворожий


Ворожий а, е. 1. Прикм. до ворог 1. Діло, до­роге моє діло, зразу перервалося; чужі ворожі руки перервали його! (Мирний, І, 1954, 324); // Який виявляє ворожнечу, ненависть; сповнений недоброзич­ливості. Здригнулася. Хто сей Юрчик? Ворог чи прия­тель? Помогти хоче чи продати? Але пригадала за­ступництво Юрчика, пригадала вороже відношення його до Мару сяка — вже ж не став би Юрчик вислужуватися перед молодиком (Хотк., II, 1966, 264); Холодком віяло від його карих очей, в усій постаті було щось чуже, навіть вороже (Донч., II, 1956, 491); // Який перебуває в стані ворожнечі. Всі вони були родичі, ..хоч це не за­важало їм ділитися на два ворожі табори (Коцюб., І, 1955, 394).
2. Прикм. до ворог 2. [Деїфоб:] Хвалився він, що піде в бій сьогодні., і що не зайде сонце, як вже буде розбите впень усе вороже військо (Л. Укр., II, 1951, 281); В глибокому небі два промені прожектора впіймали ворожий літак (Кучер, Чорноморці, 1956, 31).


Словник української мови онлайн: Ворожий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я