Що таке Ворожити, визначення слова.

Ворожити


Ворожити ожу, ожиш, недок. 1. Вгадувати май­бутнє чи минуле на картах і т. ін.; пророкувати що-небудь. Сей на руках знав ворожити, Кому знав скілько віку жити, Та не собі він був пророк (Котл., І, 1952, 225); / ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю за три шаги 3 воску виливала (Шевч., І, 1951, 283); Графові тієї ночі приснився страшний сон і він відразу ж після сніданку сів сам собі ворожити на картах^ (Донч.,^ III, 1956, 49).
<3> Надвоє баба (бабка) ворожила — невідомо, що буде.— Хіба убсгэму і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди.., 1957, 324).
Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких нібито має вплинути на людину, природу і т. ін.; чарувати. Мабуть, ворожила [Мелашка] над нею або що-небудь таке зробила, що як з води витягла нашу Оксану?.. (Кв.-Осн., II, 1956, 445).
біля (коло) кого — чого, перен., жарт. Поратися біля кого-, чого-небудь. Коней покрали, а нічліжники бачили, що такі-то коло тих коней ворожили (Номис, 1864, № 12831); Мотор здригався від залізних конвуль­сій, штовхав уперед човна, чадив перегаром бензину й масла, Іван Миколайович щось там ворожив біля нього (Загреб., Спека, 1961, 270).


Словник української мови онлайн: Ворожити


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я