Що таке Врода, визначення слова.

Врода


Врода (УРОДА), и, ж. 1. Сукупність уроджених фізичних рис людини; зовнішній вигляд. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода (Номие, 1864. № 8570); Лице [парубка ] довгобразе — козаче; ні високого, ні низького зросту,— тільки плечі широкі та груди висо­кі… Оце й уся врода (Мирний, II, 1954, 32); її пишна дівоча врода розцвіла цвітом краси, радості і щастя (Ле, Опов. та нариси, 1950, 156).
На вроду — на вигляд. Дочка була дуже гарна на вроду дівчина (Н.-Лев., III, 1956, 290).
Сукупність зовнішніх рис, фізичних якостей лю­дини, які справляють приємне враження; краса, урод-ливість.— Нащо мені врода, Коли нема долі, нема тала­ну!.. (Шевч., І, 1951, 93); Клейнод уроди На губоньках твоїх ще червоніє, І щоки ще цвітуть квітками в тебе (Барв., Опов.., 1902, 200); Смугляве, з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди (Гончар, І, 1954, 205).
перен., розм. Красива, вродлива людина. — Спи, любий синоньку! спи моя врода! (Л. Укр., І, 1951, 342).
перен., засіп. Сукупність природних явищ, які милують зір; гарні краєвиди. Чим дальше їдеш, тим краща врода: пішли і долинки з прогалинами, як рута, зеленими, і яри з проваллям (Стор., І, 1957, 76).


Словник української мови онлайн: Врода


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я