Що таке Встрявати, визначення слова.

Встрявати


Встрявати (УСТРЯВАТИ), встряю, встряєш, не­док., ВСТРЯТИ (УСТРЯТИ) / ВСТРЯНУТИ (УСТРЯ НУТИ), ну, неш, док. 1. у що і до чого, роз.и. Втручатися, вплутуватися в яку-небудь справу. Завжди вона встряє не в свої справи (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 252); — А вже сей Колісник. Куди не ткнися, всюди він устряне (Мирний, III, 1954, 274); // У сполученні з віддієслів­ними іменниками означає: починати дію, виражену відповідним іменником; брати участь у чому-небудь. Я ж думаю, що нам у львівські сварки нема рації встря­вати (Л. Укр., V, 1956, 420); їм [матросам] треба було висісти на глухий берег і встрявати в сухопутну битву (Ю. Янов., II, 1958, 200); Його ображало, що якийсь наймит., устряв до розмови, як з рівними (Коцюб.,
II, 1955, 140).
2. між кого, розм-. Потрапляти куди-небудь, опиня­тися де-небудь. — Йосипе! — обізвався Яків,— і чого ти устряв між жінок?— Геть покинь їх, іди сюди (Мирний, IV, 1955, 51); // до чого. Входити, вступати до організації, товариства і т. ін. Хто встрявав до такого братства, той на все життя набиравсь у йому пошани до просвіти (Н.-Лев., І, 1956, 182).
3. у чому, діал. Застрявати. Митрунько ліз якось попереком та й устряв у плоті (Март., Тв., 1954, 146).


Словник української мови онлайн: Встрявати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я