Що таке Відвічати, визначення слова.

Відвічати


Відвічати аю, аєш і рідко ВІДВІТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВІТИТИ, ічу, ітиш, док., заст. 1. Від­повідати (в 1 знач.). Одвічай мені, мій Орле, Каже йому мати: Із якої сторони я Буду сина ждати? (Щог., Поезії, 1958, 70); — Пан теє знають,— відвішував війт,— як перемінити, що й перемінити (Свидн., Люборацькі, 1955, 47); Де каганчик світить — Від­тіль буде милий твій… Під віконечком постій — Слу­хай, хто одвітить… (Бор., Тв., 1957, 61); Не зразу зем­ляк мій одвітив, Подумав чимало таки (Дор., Серед степу.., 1952, 99).
2. Відповідати (в 5 знач.).— Дай нам спокійно віку дожити й не доведи нас відвічати за неї [Марусю] на тім світі! (Кв.-Осн., II, 1956, 63); Смійся— смійся, а за смішки плачем одвітиш (Номис, 1864, № 12662).


Словник української мови онлайн: Відвічати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я