Що таке Віддих, визначення слова.

Віддих


Віддих у, ч. 1. Вбирання й випускання повітря ор-
ганізмом за допомогою органів дихання; дихання.
Сплять рекрути, Тільки рівний віддих чути (Фр., XIII,
1954, 407); Ірина метнулась. їй здалось, що в неї ось-
ось зупиниться віддих. Схопилася рукою за груди (Донч.,
І, 1956, 460); // Повітря, що видихується з легень. Земля
приймала віддих з гарячих Кравцових грудей і разом всо-
тувала його скорботний відчай (Ю. Бедзик, Полки..,
1959, 192). , •
Запирати (заперти, [за]таїти, [за]тамувати і т. ін.) від­дих — затримувати, спиняти на короткий час дихання.
Дзвенів метал по кузнях, безперестанку дзюрчала вода, запирав віддих у грудях дух шкури, кави та часнику (Коцюб., II, 1955, 125); Олег, затамувавши віддих, визир­нув з-за димаря (Донч., Вибр., 1948, 129).
О До останнього віддиху — до кінця життя; Перево­дити (перевести) віддих — глибоко зітхати, віддихати­ся. Артем Громов зупиняється над ним [шосе] і перево­дить віддих (Кучер, Чорноморці, 1956, 457).
рідко. Те саме, що подих. Він біг за нею, хоч з кож­ним віддихом і рухом кололо йому в грудях (Коцюб., І, 1955, 356); До маленького ліжечка., присунула вона ма­леньке бюрко і, серцем пильнуючи кожен оддих, кожен рух слабого, рахувала і рахувала (Дн. Чайка, Тв., 1960, 66).
чого, рідко. Те саме, що зітхання. Віддих полегшен­ня вирвався з уст Горленкових (Тулуб, Людолови, І, 1957, 268).
діал. Перепочинок.— Не бачите, яка я зігріта й без віддиху?.. Я мушу., відітхнути (Коб., III, 1956, 325).


Словник української мови онлайн: Віддих


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я