Що таке Відпирати, визначення слова.

Відпирати


Відпирати 1, аю, аг.ш, недок., ВІДПЕРТИ, віді пру, відіпреш, док., перех., розм. 1. рідко. Те саме, що відмикати 1.— Оддай коня, бо піду з дрючком одпи-рати хлів,— гукав Карно (II.-Лев., II, 1956, 375); Оце опудало погане Латинів город одіпре (Котл., 1, 1952, 268); Нічліг тільки що одперли (Тесл., Впбр., 1950, 46).
2. Силою змушувати відступити назад; відтискувати.
Як же її [татарву] геть уже відперли на низ,..— живуть собі наші козаки та наживаються (Мирний, І, 1954, 183); // Протидіяти натискові. Хмари снігу., розпинали широкі свої крила, відпирали напір дикого вихру (Коб., І, 1956, 552); * Образно. Смерти не од-перти (Помис, 1864, № 8240).
3. тільки док., фам. Віднести щось важке, напру-
жуючись. Відпер у млин мішок жита (Сл. Гр.).


Словник української мови онлайн: Відпирати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Відпирати, визначення слова.

Відпирати


Відпирати 2, аю, асш, недок., ВІДІПРАТИ, від­перу, відпереш; мин. ч. відіправ, ла, ло; док., перех.
Перучи, відмивати бруд з одягу, білизни тощо.— Цієї весни куряна буря ішла якась масляниста.. Так, було, насіче за день, що потім не відмиєшся, одягу не відпереш — хоч повикидай (Гончар, Тронка, 1963, 280); // Перучи, робити чистою білизну тощо.


Словник української мови онлайн: Відпирати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я