Що таке Відчувати, визначення слова.

Відчувати


Відчувати аю, аєш, недок., ВІДЧУТИ, ую, уєш, док., перех. 1. також із спол. я к, що та ін. Спри­ймати органами чуття. Кожен раз, коли сокира рубнула по виноградному корені або тріснула галузка, Замфір відчував біль у голові та серці (Коцюб., 1, 1955, 216); Приємно відчувати запах прілого листя і соснової смо­ли (Чорн., Визвол. земля, 1950, 106); Як же ті віжки на спинах відчули розбурхані коні, Кидатись стали ту­ди і сюди (Зеров, Внбр., 1966, 317); * Образно. На солонцях рослини майже завжди відчувають гостру нестачу води (Наука.., 11, 1956, 24); // неперех. Мати здатність сприймати щось, реагувати на щось. По­трібний був довгий шлях розвитку живої природи, щоб прийти до матерії, яка відчуває і мислить (Пси-хол., 1956, 3).
Переживати якесь почуття. Чим глибше в степ,— хмурнішають криничани, гостріше відчувають свою бездомність (Гончар, Таврія.., 1957, 16); Хлопці не відчули особливого страху, бачачи труп (Фр., VI, 1951, 198); Я відчув щастя, я відчув гордість за свій народ (Рильський, III, 1956, 27); // у сполуч. із сл. себе. Почуватися. Маючи таких сусідів, криничани одразу відчули себе в Каховці певніше (Гончар, Таврія.., 1957, 40); Людина відчуває себе господарем всієї радянської землі, а не одного якогось її клаптика (Іст. укр. літ., II, 1956, 189).
О Не відчувати під собою землі (ніг) — те саме, що Не чути під собою землі (ніг) (див. чути). Штукаренко йшов, але ніг під собою не відчував (Голов., Тополя.., 1965, 446); Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (Панч, Вибр., 1947, 135).
також із спол. я к, щ о та ін. Сприймати інту­їцією, чуттям що-небудь. [О с т р о ж и н:] Літератор наших часів мусить відчувати на собі всі підвищення і пониження температури громадського організму (Л. Укр., II, 1951, 52); Матроси не бачили берегів, але відчували їх близькість (Кучер, Чорноморці, 1956, 49); Вони., так нічого одне одному не сказали, тільки відчули, що полюбились навіки (Скл., Святослав, 1959, 49); // Чуттям угадувати; здогадуватися. Ілько не знав нічого. Відчував, що задумали щось лихе, що всі були стурбовані (Головко, II, 1957, 140); Мабуть, відчувши його думки, Катерина замислено, вдумливо сказала: — Ольга вас любить (Коп., Лейтенанти, 1947, 135).
також із спол. як, що та ін. Розуміти, усвідом­лювати що-небудь. Вони обоє відчували однаково, що Семениха не втерпить та й стане йому дорікати (Март., Тв., 1954, 112); 3 її плачу він відчув, що всяка розрада тут марна (Л. Укр., III, 1952, 590); Він мав великий досвід роботи в експедиціях і відразу відчув, що тут щось не те (Дмит., Розлука, 1957, 195).


Словник української мови онлайн: Відчувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я