Що таке Візок, визначення слова.

Візок


Візок зка, ч. 1. Зменш, до віз1. / все кобилок по­ганяє, Що оглобельна аж брикає, Помчали, аж візок скрипить (Котл., І, 1952, 80); Мимо вузенькою дорогою рипить., благенький візок з горою снопів (Вас, II, 1959, 160).
заст. Екіпаж на ресорах із дверцятами та вікна­ми, іноді — з відкидним верхом. Потому купить дві пари баских коней та візок із шибками (Коцюб., І, 1955, 101); Пара найкращих панських гнідих з гуркотом підкотила до ганку легкий ресорний візок (Мур., Бук. повість, 1959, 143).
Невелика коляска, в якій возять маленьких дітей. Художник., прикотив звідкись свій дитячий візок з різним скарбом: сувої полотна, фарби, папір… (Гон­чар, І, 1954, 209).
спец. Механічний пристрій для перевезення ван­тажів і людей. Перевірено в роботі установку для електрифікації пересування візків підвісних доріг (На­ука.., 6, 1956, 22); Для перевезення жатки до кожного комбайна додається транспортний візок (Зерн. комбай­ни, 1957, 81); // Пристрій на чотирьох або двох колесах для ручного перевезення невеликих вантажів. Десятки тачок, візків, навантажених каменем і лантухами з піском, рухались по валу (Бойч., Молодість, 1949, 134); При роботі в саду бочку з обприскувачем переносять або перевозять на візку (Шкідн. і хвор., рослин, 1956, 66).
Назва гри в карти. В хлюста, в пари, в візка іграли І дамки по столу совали (Котл., І, 1952, 77).
0 Підвезти візка кому — нишком зробити комусь прикрість. [Я в д о х а:] Це я знаю, хто підвіз візка/ Це той цвілий попенко… (Мирний, V, 1955, 176); Вчителька вона хороша, лагідна.., а я їй підвіз такого візка (Сміл., Сашко, 1957, 10).


Словник української мови онлайн: Візок


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я