Що таке Віха, визначення слова.

Віха


Віха и, ж. 1. Тичина, жердина, гілка (часто з віхтем на кінці), якою вказують дорогу, позначають межі ді­лянки тощо. [Дранко:] Скликайте людей на гвалт! [Кукса:] А ви візьміть віху та махайте! (Кроп., І, 1958, 210); Обираючи собі місце для хутора, Верига обтикав віхами урочище понад річкою (Панч, III, 1956, 20).
2. перен. Те, що становить етап у розвитку кого-, чого-небудь. Жовтнева революція для всіх народів віха (Тич., Комунізму далі.., 1961, 54); У своїх без­смертних творах він [В. І. Ленін] розробив план побудови соціалізму в СРСР і намітив основні віхи створення комуністичного суспільства (Рад. Укр., 23. IV 1959, 2); Завоювання нами космосу — це чу­дова віха в розвитку людства (Літ. газ., 18.IV 1961, 1).


Словник української мови онлайн: Віха


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Віха, визначення слова.

Віха


Віха й, ж. (Cicuta L.). Отруйна рослина родини зонтичних, що росте на болотах. Віха отруйна, або цикута,— болотна рослина, особливо небезпечна для всіх травоїдних тварин напровесні (Колг. енц., II, 1956, 218).


Словник української мови онлайн: Віха


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я