Що таке Віче, визначення слова.

Віче


Віче а, с. 1. У давній Русі — народні збори, що були вищим органом влади в деяких містах. Він [князь] не міг силою примусити населення йти на війну і., цілком залежав од віча (Іст. СРСР, І, 1956, 55); Михайло привіз багаті дари княгині Ользі, мав наказ віча поговорити з нею, нагадати про укладений ряд (Скл., Святослав, 1959, 444).
2. зах., заст. Масові збори населення; мітинг. А у Стрию славнім місті Там русинів більш як двісті зібра­лося на віче (Фр., X, 1954, 128); Молоденька ся партія хлопська скликувала віча по Мазурщині і радила про справи мужицькі (Стеф., II, 1953, 56); У 80-х і 90-х ро­ках селянські віча [в Галичині] подекуди набирали харак­теру загальнонародного протесту проти соціального поневолення (Іст. укр. літ., І, 1954, 500).


Словник української мови онлайн: Віче


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я