Що таке Вішальник, визначення слова.

Вішальник


Вішальник а, ч. 1. зневажл. Той, хто здійснює репресії, вішає людей. Коли угорські окупанти загарба­ли Закарпаття, Хорті знав, кого послати туди ві­шальником (Скл., Карпати, II, 1954, 33).
2. Той, хто повісився або страчений через повішення. — Коли ви вивезли матір за царину., тай покинули на великому тракту на розпутті, де ховають вішальників та шибеників, то я й покину вас (Н.-Лев., II, 1956, 24); / присипали його [Семена] тіло землею в найпоганішому місці, ніби навмисно хотіли, щоб і по смерті він був один. Бо вже таке право для вішальників (Ірчан, II, 1958, 314).


Словник української мови онлайн: Вішальник


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я