Що таке Гадюченя, визначення слова.

Гадюченя


Гадюченя яти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небез­пеці намагаються вкусити ворога (Визначник земно­водних… 1955, 133); * Образно. Перед Великою Вітчиз­няною війною у фашистсько-гестапівських інкубаторах понавилуплювалося чимало коновальсько-мельиико-банде-рівських гадюченят (Вишня, І, 1956, 446); * У порівн. Знову в серце вповзли гадюченятами сумніви (Автом., Щастя.., 1959, 185).
2. перен., зневажл. Про злу, підступну молоду люди­ну.— Це гадюченя, що брехало нам у вічі, треба про­вчити при нагоді (Тулуб, Людолови. 1, 1957, 212); // Уживається як лайливе слово.— Корову забив та ще на мене руку підіймаєш? Ах ти ж гадюченя..! (Шиян, Баланда, 1957, 35).


Словник української мови онлайн: Гадюченя


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я