Що таке Гадючий, визначення слова.

Гадючий


Гадючий а, е. 1. Прикм. до гадюка 1. Під ногами у нього лежала гадюча голівка. І палали, м.ов іскри, на сонці червонії очі (Л. Укр., І, 1951, 424); * Образно. Приморці озиралися на північ, де хвилину тому блис­нуло гадюче око підводного човна (Кучер, Чорноморці, 1956, 232); //Такий, як у гадюки. Портрет був просто моторошний — лице гостре, як у пацюка, в обгризених віях — гадючі зелені очиці (Вас, II, 1959, 328); Гусак Розбишака теж тягне до нього свою гадючу голову (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 126); // Такий, як гадюка. Упала тінь… Це простяглася кривава з заходу рука з гадючим знаком на манжеті (Сое, II,
440).
2. перен. Який таїть у собі небезпеку; віроломний. [Молодиця:] За віщо ото вона рідного брата от­руїла?! [Баба:] Хіба відьмі треба, щоб було ще за віщо? Серце в неї таке гадюче!.. (Вас, III, 1960, 50);
Ти бачиш, який гадючий [лісник ]! Ще може стріляти (Турч., Зорі.., 1950, 364).


Словник української мови онлайн: Гадючий


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я