Що таке Газета, визначення слова.

Газета


Газета и, ж. Періодичне, перев. щоденне, друко­ване на великих аркушах паперу видання, яке містить різноманітні матеріали про поточні події суспільно-по­літичного, культурного та економічного життя. Газета для людини, що вікна для хатини (Укр.. присл.., 1955, 380); — Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Янов., І, 1958, 309).
Жива газета — самодіяльна газета у вигляді фейлето­нів, гуморесок і т. ін. на злободенні, перев. місцеві теми, яка читається з естради або зі сцени на вечорах худож­ньої самодіяльності; Світлова газета— самодіяльна га­зета, пристосована для читання з допомогою проекцій­ного ліхтаря.— Молодець Бурячок,— сказав він.— Це чудовий матеріал для світлової газети (Донч., І, 1956, 78); Стінна газета — рукописна або машино­писна газета — орган місцевої громадської організації установи чи підприємства, яка вивішується на стіні тільки в цій установі чи на цьому підприємстві. На кож­ному промисловому підприємстві, в цехах заводів і фаб­рик, на будівельних площадках, в усіх колгоспах і рад­госпах, в учбових закладах і радянських установах ви­ходять стінні газети (Рад. Укр., 15.XII 1956, 1); — Що це ви, хлопці, записарювали всі? — А це.ж, тату, стінну газету пишемо (Головко, II, 1957, 105).
О Усна газета, ірон.— поширення різних новин і чуток з уст в уста. Випадків вимордування арендарів І орендарів] із усіми [усіма] їх родинами було багато.. І мужики знали про них з усної газети (Фр., VIII, 1952, 387); Ходяча газета, ірон.—- про людину, яка поширює різні новини і чутки.


Словник української мови онлайн: Газета


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я