Що таке Геть, визначення слова.

Геть


Геть 2, виг. 1. Уживається як наказ відійти від кого-, чого-небудь, покинути, залишити кого-, що-пебудь. — Геть, одчепись/ — крикнула Лукина й гля­нула Уласові просто в вічі (Н.-Лев., III, 1956, 322); [Одарка:] Брешеш/.. Геть з моїх очей, а то бити­му/ (Мирний, V, 1955, 233); Г еть, уславлений спокою! Ми в труді, у боротьбі! (Рильський, І, 1956, 121).
Уживається як наказ віддалити, забрати, усунути кого-небудь. Почав її словами картати, а дитиночка на руках так і пручається — кричить. Пан іще гірше розгнівався: — Геть ту дитину/ — гукнув,— геть! (Вовчок, І, 1955, 67); Тоді промовляють., панянки: — Геть Ларька, геть з покоїв! Од його горілкою тхне (Вас, І, 1959, 108).
Уживається у значенні слів не треба, не пот­рібний, щоб не було (частіше в закликах). Л у Тим­часового уряду є сепаратний мир з російськими капіталістами. Геть цей сепаратний мир! (Ленін, 25, 1951, 24); [С а п ф о:] Геть анемони й фіалки! Дай мені квітку з гранати! (Л. Укр., 111, 1952, 724).


Словник української мови онлайн: Геть


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я

Що таке Геть, визначення слова.

Геть


Геть і, присл. 1. Куди-небудь у певизначеному на­прямку, на віддаль. Дрозд фуркнув і полетів собі геть (Фр., IV, 1950, 62); Затишіло синє море, Розпрозорилось прозоре, Щуки прудко геть пливуть (Пери., Райдуга.., 1960, 117);//Від якого-небудь місця, за межі чогось. Ми вирвали дві квітки на спомиї та й подались швидше до пароходу, геть з тії кріпості (Л. Укр., V, 1956, 11); По закінченні дуета Коловратський подякував., і гукнув до своєї орави виходитм з дому геть (Смолич, II. 1958, 38).
Па велику відстань; далеко. Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Шевч., II, 1953, 284).
у знач, дуже, значно. От уже й масниця. Сонце геть високо піднімається; грає на весну-красну (Мирний, І, 1954, 216); Та ще й те додавало Даринці сили, що вже геть більше, як половину дороги проїхано (Вирган, В розп. літа, 1959, 272).
у знач, скрізь. А верби геть понад ставом Тихесенько собі купають Зелені віти… (Шевч., II, 1953, 230); Ой, коли б з тісної хати Повставали ви. чубаті, Та зирнули геть навколо,— В вас би серце по­хололо (Стар., Пост, тв., 1958, 56).


Словник української мови онлайн: Геть


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я