Що таке Граматика, визначення слова.

Граматика


Граматика п, ж. 1. Лінгвістична наука, що вивчає будову мови, тобто будову і форми слова, речення і сло­восполучення. Тепер російська наука, вже має найбільшу за весь час її існування граматику російської літератур­ної мови, ..побудовану досить раціонально і придатну служити добрим довідником з цілого ряду питань (Мовозн., XIII, 1955. 6); Нікого не може задовольнити тепер одне із старовинних визначень грам.атики як «искусства правильно писать и читать» (Рильський, III, 1955, 167); // Навчальний предмет цієї науки. — То це й мені треба доконечно сідати за граматику та арифметику? — крикнула Настуся (II.-Лев., IV, 1956, 266); Несподівано вона почала з того, що продиктувала нам завдання додому з граматики (Сміл., Сашко, 1954, 25); // Підручник з цього павчального предмета. Потім він ще розказував, що видресирував так свого собаку Марса, що той сам ключем відмикає двері і подає, коли Віті треба, задачник, або граматику, або читанку (їв., Таємниця, 1959, 29); Узявши граматику, прочитав він два рядки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 148).
Будова і форми слова, речення і словосполучення певної мови або групи мов; // розм., рідко. Те саме, що орфографія. [X р а н к о: ] А ну скажи, як по грама­тиці пишеться апеляція? (Мирний, V, 1955, 134).
іст., розм. Третій із семи класів духовного та єпархіального училища і семінарії.— Я ж таки акаде­міст, філософ, а вона і в граматиці і в риториці не була (II.-Лев., III, 1956, 17).


Словник української мови онлайн: Граматика


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я