Що таке Жбурляти, визначення слова.

Жбурляти


Жбурляти *яю, яєш, рідше ЖБУРИТИ, рю, рит, недок., перех. і неперех., ким, чим, розм. 1. Рвучко, з силою кидати кого-, що-небудь. Не раз Іван метав со­кирою в неї [Химу], жбурляв вилами та проганяв (Коцюб., II, 1955, 333); —Ану, дівко, лови/ — і куд­латий жонглер., жбурив глядачам кілька барвистих опук (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 190); Рвучкий вітер крутить, жбурляє в шибки вихри дощових бризок (Збан., Між., людьми, 1955, 168); * Образно. Сонце знов жбурляло у вікно Проміння косого сліпучі злитки (Руд., Ленінградці, 1948, 6); Куди тільки не кидала його доля, як не жбурляла ним (Збан., Сеснель, 1961, 440); // Сильпо гойдати, підкидати. Вкритий білими гребенями, він [Дніпро] бушував, лютився, здіймав піняві хвилі, жбурляв, мов тріску, самітний човен з одинокою людиною (Шиян, Гроза.., 1956, 736).
2. перен. Різко, з гнівом і обуренням говорити про кого-небудь або звертатися до кого-небудь. Гнівний народний месник [Гнат Голий] у виконанні Саксаган-ського з великим емоційним наснаженням жбурляв цілі тиради обвинувачень на адресу Сави Чалого (Минуле укр. театру, 1953, 151).


Словник української мови онлайн: Жбурляти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я