Що таке Ждати, визначення слова.

Ждати


Ждати жду, ждеш, недок. 1. перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; че­кати, очікувати. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Шевч., І, 1951, 3); А може, вона навмисне так довго одягається, щоб знову непомітно позирати, як пово­диться Петро, ждучи її? (Кучер, Чорноморці, 1956, 12); * У порівн. / не раз після того можна було бачити його, як понурий сновигав біля Ратіевщини, наче ждав кого (Мирний, IV, 1955. 36); // перех. і неперех., кого, чо­го, на кого — що, з спол. Розраховувати на чис-иебудь по­вернення, на прихід, появу когось, чогось, на здійснен­ня чогось. Ждав на Параску, та вона не приходила (Фр., VII, 1951, 125); Ждала [дівчина], щоб настала ніч (Л. Укр., І, 1951, 181); Петрик щодня з війни ждав батька (Кучер, Полтавка, 1950, 73); Товариші ждуть команди (Гончар, Таврія.., 1957, 302).
Ждати не діждатися — довго, з нетерпінням очіку­вати кого-, що-небудь. Ламав [Уляна] руки, молиться богу і жде не діждеться Федора (Мирний, І, 1954, 301).
перех. і неперех. Надіятися на що-небудь, споді-, ватися чогось; чекати. Бува і чоловік сьому колючці пара: Людей товче та й жде, щоб хто його кохав (Греб.,
I, 1957, 52); — Хм! — гірко мукнув дід і помовчав.
— Ні, вже не ждати добра від Якова (Мирний, І, 1954,
167); Не ждіть рятунку ні від кого: Ні від богів, ні від
царів (Сто пісень.., 1946, 7).
<0 Ждати з (коло) моря погоди — даремно на що-пе-будь надіятися, чогось чекати.— Чого ж ти сердишся?— звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрі­зала вона коротко (Коцюба, Нові береги, 1959, 311); Не ждати такого від кого — не надіятись, що хто-небудь може так зробити.— Не ждали ми, Чіпко, від тебе та­кого! — дошкуля Лушня (Мирний, II, 1954, 176). тільки 3 ос, перех. Бути призначеним, немину­чим для кого-небудь. Вона почувала, що її жде велике горе (Н.-Лев., III, 1956, 331); [Хвора:] Мене жде ши­бениця — я те знаю (Л. Укр., І, 1951, 118); Ми не мо­жемо не радіти, знаючи, що нас ждуть ще кращі., роки (Рад. Укр., 1.1 1951, 2). неперех. Гаяти час, зволікати з чим-пебудь, розра­ховуючи на здійснення, появу чогось. Бжозовський ждав тиждень, ждав другий, а суду не було (Н.-Лев., II, 1956, 251); — Воно якби Василь сміливіший, то ми. може б, і побралися; тільки він жде, поки батькові рік вийде [після смерті] (Мирний, III, 1954, 163). О Не заставляти (заставити) себе ждати — дуже швидко, без затримки робити, виконувати, здійсню­вати що-небудь. Килигей не заставив себе ждати: звич­ним кавалерійським рухом придавивши на голові папаху, ступнув наперед (Гончар, Таврія.., 1957, 310); Час не жде — необхідно негайно щось виконувати, робити. Мушу оце добре взятись до роботи, бо, далебі, час не жде (Л. Укр., V, 1956, 347).


Словник української мови онлайн: Ждати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я