Що таке Жебоніти, визначення слова.

Жебоніти


Жебоніти ню, нйш, недок., розм. 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькота­ти. Він замахав руками, не зводячи вирячених очей з Коржа, який щось жебонів на своє виправдання і ози­рався на всі боки (Добр., Тече річка.., 1961, 53); // Гово­рити швидко, весело, з охотою, але неголосно. Він не-вгаваючи жебонів своїм козячим голоском, хвалив, споді­вався, божився і прохав (Коцюб., І, 1955, 379); Закохані пари тихо жебоніли по перелазах чи під акацією (Іщук, Вербівчани, 1961, 37).
2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (ше­лест, дзюркотіння і т. ін.). Над нами крутився й жебо­нів рухливий стовп невразливої, мирно настроєної мош­кари (Кач., Вибр., 1953, 306); Біля самої стайні по-весняному жебонить струмок (Стельмах, Правда.., 1961, 237); * У порівн. Дівчинка стиха сміялася, наче далекий струмок жебонів (Ільч., Козадьк. роду.., 1958, 348).


Словник української мови онлайн: Жебоніти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я