Що таке Забалакувати, визначення слова.

Забалакувати


Забалакувати ую, уєш, недок., ЗАБАЛАКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Намагатися почати роз­мову або вступати в розмову з ким-небудь. Жінки, аби розвіяти оте гнітюче мовчання, ..забалакують і про те, і про це, але розмова уривається (Вільде, Сестри.., 1958, 3); Серце в дівчини дрожить [дрижить]: «Що ж мій молодий мовчить? Забалакай, милий!» (Бор., Тв., 1957, 63); // тільки док. Почати балакати, говорити. Дід знову забалакав, наче сам до себе: чЩе мало людей забили, на той світ позагонили?» (Мирний, І, 1949, 158); Забалакав по-простому, так, що найзатурканіший мужик второпав, що і як (Речм., Весн. грози, 1961, 6).
тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою.
перех. Сторонніми розмовами відвертати увагу співбесідника від того, що його цікавить або що важли­ве для нього. Зараз підсіла [до чоловіка] та й ну його забалакувати (Сл. Гр.); Помітивши, що йому загрожує неприємність, доклала [Надія] чимало зусиль, щоб за­балакати розгніваного Страшка (Баш, Надія, 1960, 109).
<0 Забалакувати (забалакати) зуби див. зуб.


Словник української мови онлайн: Забалакувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я