Що таке Задубіти, визначення слова.

Задубіти


Задубіти їю, ієш і рідко ЗАДУБНУТИ і ЗАДУБ-ТИ, бну, бнеш; мин. ч. задубів, рідко задубнув і за-дуб, ла, ло; док. 1. Стати твердим, жорстким. Десять неділь пізніше земля задубіла (Коб., II, 1956, 224); Г nam сьорбнув страви. Юшка була холодна, бараболя тверда.— Задубіла,— промовив він крізь зуби, відсу­ваючи миску (Коцюб., І, 1955, 28); Дівчата, певне, давно вже були біля води, бо одежа задубіла на них (Турч., Зорі.., 1950, 157).
2. Втратити гнучкість, рухливість (від холоду, стра­ху, напруження і т. ін.).—Беруся я до люльки. Та ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Март., Тв., 1954, 278); Холод так діймав, що руки й ноги зовсім задубіли (Трубл., Глиб, шлях, 1948, 191); / мороз — аж дихати важко. В такий мороз дві години простояти на місці — геть чисто задубнеш (Головко, II, 1957, 353); // безос. Мати похапцем витерла її [сльозу], щоб приховати від сина, але він уже побачив, і в грудях у нього задубіло (Тют., Вир, 1964,402); // перен. Заціпеніти, завмерти в якомусь одному положенні. Хвилюючи, плив дивний спів. Васюта, вчувши голос той, затрясся зразу, задубів (Фр., XIII, 1954, 37); Пріська злякалася, притаїлася на рундуку., і, скорчившись якомога більше, наче задубла на місці (Л. Янов., І, 1959, 244).


Словник української мови онлайн: Задубіти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я