Що таке Закостеніти, визначення слова.

Закостеніти


Закостеніти ію, ієш, док. 1. Утратити чутли­вість, гнучкість, стати твердим; задубіти, заклякнути. Холод такий надворі і в хаті, що аж руки закостеніли/ (Л. Укр., V, 1956, 247); Моя порвана шинеля покрита дрібними краплинками роси, ноги закостеніли, затерп­ли (Ірчан, І, 1958, 306); //перен. Застигнути в якомусь положенні, втратити здатність рухатися (від здивуван­ня, переляку і т. ін.). Вона сиділа якраз лицем до по­жежі. Поперед неї у страшній нестямі закостеніла Оришка (Мирний, III, 1954, 339); // Залишитися незмін­ним (про вираз обличчя, посмішку і т. ін.). Глянув я на свого законовчителя. Стоїть блідний, безсила злість в очах, яку він намагається погасити, а на обличчі за­костеніла та ж солодка лисяча осмішка (Вас, IV, 1960, 43).
2. перен. Зупинитися в своєму розвитку, застигнути в якійсь формі. Всі застиглі, заіржавілі відносини, ра­зом з своїми супутниками — освяченими віками уявлен­нями і поглядами руйнуються, всі нововиникаючі — старіють раніше, ніж встигають закостеніти (Ко­мун, маніф., 1947, 17); і/ в чому. Маючи якісь вади, по­роки, хиби, лишитися невиправним. [Джонатан:]
Той давній світ зостарівся в гріхах, закостенів у звич­ках нечестивих (Л. Укр., III, 1952, 40); —Живете, як худоба, бога в серці не маете/ І так закостеніли в брехні і пияцтві, що вас хоч на вогні печи, щоб призна­лися до правди/.. (Кол., Терен.., 1959, 106).


Словник української мови онлайн: Закостеніти


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я