Що таке Замучувати, визначення слова.

Замучувати


Замучувати ую, уєш, недок., ЗАМУЧИТИ, учу, учиш, док., перех. 1. Катуванням, тортурами до­водити кого-небудь до смерті, загибелі. А жінка при­говорювала: «..Покажи, чи не було якого свидітеля [свідка], як тебе замучували, як ти душу господу від­дав?» (Кв.-Осн., II, 1956, 418); Батька ляхи замучили (Шевч., І, 1951, 132); — Тільки тридцятеро козаків потрапило в полон, і турки замучили їх страшними муками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 62).
Замучувати (замучити) на смерть кого — катуючи, доводити кого-небудь до смерті, загибелі. Вони [ру­ські князі] спустошували мордовські землі, полонених замучували на смерть, зацьковували їх собаками (Іст. СРСР, І, 1956, 62).
2. Знесилювати, доводити до виснаження, примушу­вати страждати когось. Хвороба його замучила, в нього задавнена виразка шлунка, і все нема йому часу поїхати полікуватись (Гончар, Тронка, 1963, 83).
Сумління замучило (замучить) кого — хтось не може (не зможе) позбутися докорів власного сумління, гір­ко кається (буде каятись) у заподіяному. Як його [труп] стріне панна Анеля?.. її замучить сумління (Коцюб., II. 1955, 263).


Словник української мови онлайн: Замучувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я