Що таке Запрягати, визначення слова.

Запрягати


Запрягати аю, аєш, недок., ЗАПРЯГТИ, яжу, яжеш; мин ч. запріг, запрягла, лб; док.. перех. 1. Надягаючи упряж на коня або на іншу тварину і ири-кріпляючв її до воза, саней і т.ін., готувати до їзди. Запрягав Чіпка коней, їде в Гетьманське (Мирний, І, 1949, 386); Мисливець Журавльов запрягав собак і ви­їздив по кризі полювати на островах (Трубл., Лахтак, 1953, 35); Батько коні запріг свіжі й поїхав (Вовчок, І, 1955, 231); Я запріг волів своїх сивих Та й пішов орати по нивах (Щог., Поезії. 1958, 82); * Образно. Кайданами міняються [пани], Правдою торгують. 1 господа зне­важають,— Людей запрягають В тяжкі ярма (Шевч., І, 1951, 330); //Готувати віз, сани і т. ін., впрягаючи в них коня або інших тварин. Велів він мерщій запряга­ти берлин… (Граб., І, 1959, 174); — Запрягай воза й вези мене (Довж., І, 1958, 267).
2. перен., розм. Примушувати багато працювати, виконувати важку або тривалу роботу. Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз (Н.-Лев., II. 1956, 325); Він [куховарі радий запрягти Хому, засадити його чистити картоплю (Гончар, III,
202).


Словник української мови онлайн: Запрягати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я