Що таке Заскиглити, визначення слова.

Заскиглити


Заскиглити лю, лиш, док. 1. Почати скиглити; завищати (про собак і т. ін.).— А що — вовк добре заскиглив? — шепнув дідок на вухо Йванові і засміявся (Коцюб., І, 1955, 349); Лиско на радощах заскиглив, поставив передні лапи Яремі на коліна — потягнувся до нього мордою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 454); // Почати жалібно що-небудь говорити, надокучливо скаржитися (про людей). Обвела [Катря] упертими, тоскними очима хату й заскиглила: — Ой нудно мені, тоскно… (Вас, 1, 1959, 301); — Я без мами не хочу,— вже крізь сльози заскиглив хлопчик (Коп., Подарунок, 1956, 25);//Почати скиглити, видавати звуки, що на­гадують жалібний плач (про птахів). Заскиглила сова у верховіттю (Фр., VIII, 1952, 405); В німій тиші нервово зачохкала машина на катері, жалібно заскиг­лила довгокрила чайка (Панч, І, 1956, 72); // Почати вити (про вітер і т. ін.). Холод повіяв, вітри заскиглили. Як часом голодні звірі у нетрях (Коцюб., І, 1955, 429).
2. перен. Почати видавати одноманітні високі і різ­кі звуки (про які-небудь предмети). Потяг смикнувся і рушив, заскигливши знову своїми немазаними колесами (Досв., Вибр., 1959, 36); Ось народ допав до першої придорожньої криниці. Заскиглив журавель, відро пішло по руках (Вільде, Сестри.., 1958, 268); Брязнув ключ, заскиглили іржаві засуви (Кач., II, 1958, 69).


Словник української мови онлайн: Заскиглити


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я