Що таке Засмучений, визначення слова.

Засмучений


Засмучений а, е. 1. Діспр. пас. мин. ч. до за­смутити. Стоїть [дівчина! з жалощами в серці, засму­чена й обмарена чарівними малюнками давно минулого., життя її рідного краю (Вас, І, 1959, 132); Я., засму­чений тим, що Ви знову слабували (Коцюб., III, 1956, 432); Кохай мене — і прийде знов крізь даль, засмучену грозою, обмита чистою сльозою моя любов (Уп., Вірші.., 1957, 26).
у знач, прикм. Смутний, невеселий.— Ой ти, дів­чино зарученая, Чого ж ти ходиш засмученая? (Чуб., V, 1874,14); Додому повертались безсилі від сліз і сестра, і засмучена мати (Гонч., Вибр., 1959, 90); // Який ви­ражає смуток, жаль. З його засмучених очей викотили­ся одна за одною кілька сльозин, а з грудей вирвався сто­гін (Скл., Святослав, 1959, 28); Зустрічі радісні, Жаль розставання! Скільки засмучених рідних облич! (Шер., Дружбою.., 1954, 63); Ось незабаром заскрипіли двері, і засмучений голос вітає присутніх у пекарні (Стельмах, І, 1962, 415).
у знач, прикм. Похмурий, безрадісний. В засму­чену кімнату, як вихор, влетіла мажорна музика (Го­ловко, І, 1957, 489); Тихо шумлять дерева, шелестить пожовкле листя на землі, бродить лісом засмучена осінь (Цюпа, Назустріч.., 1958, 298).


Словник української мови онлайн: Засмучений


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я