Що таке Затьмарений, визначення слова.

Затьмарений


Затьмарений а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затьмарити. / все мені видяться димом затьмарені далі, вітри одчайдушні і в полі завії зухвалі (Голов., Поезії, 1955, 145); Рис для обох колгоспів поки що був тільки спробою, експериментом. Маленькі його план-пгаційки скромно тулилися попід плавнями, затьмаре­ні потужними золотими масивами пшениць (Гончар, І, 1954, 480); Нічим не затьмарений ясний розум, гостра допитлива думка допомагала їй схопити най­головніше (Донч., V, 1957, 332); Він давно хотів при­знатися Насті у всьому, що почував, ..але кожного разу, коли доводилося зустрічатися з її тихими, трошечки затьмареними смутком очима, вся його відвага пропа­дала (Речм., Весн. грози, 1961, 135).
у знач, прикм. Який затьмарився, став темним. Коні круто описали дугу, і жерло гармати, здригнув­шись, туго вперлося в затьмарений захід (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 196); // Неяскравий, пригас­лий. За морем сонце осіда Затьмарене, руде (Нагя., Вибр., 1950, 122).
у знач, прикм., перен. Який втратив ясність, го­строту (про розум, свідомість, зір і т. ін.). Тепер перед нами стояв блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними синіми очима, страшенно змучений (Ю. Янов., II, 1958, 54); До кімнати вбіг Андрій. Огля­нув усіх затьмареним поглядом (Дмит., Наречена, 1959, 189).


Словник української мови онлайн: Затьмарений


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я