Що таке Зауважувати, визначення слова.

Зауважувати


Зауважувати і ЗАВВАЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАУВАЖИТИ і ЗАВВАЖИТИ, жу, жиш, док. 1. неперех. Коротко висловлювати зауваження, судження, міркування з приводу чого-небудь. Осколки глухо гуркочуть по блясі.— Наче домовики ходять,— зауважує хтось (Гончар, III, 1959, 247); Рецензент за­уважував, що пафос, яким пройнято книжку, в недореч­ний і знижує науковий рівень праці (Жур., Звич. тур­боти, 1960, 11); — Я мушу зауважить, що красунь Павлусь гультяй, ледащо (Н.-Лев., IV, 1956, 247): [Олексій:] Ллє треба завважити і те, що найбіль­ша провина Герщикова у тім, що він надто розумний (Крон., V, 1959, 547).
неперех. Робити кому-небудь зауваження, докір, указуючи на помилку в поведінці. [Горлов:] За не-достойну поведінку тут зауважую. Надалі буду вима­гати по всій суворості (Корн., II, 1955, 26); Уже завважував не раз Мені майор Загреба: — Сержант, ви знаєте наказ? Так от, лежати треба/ (Воскр., Цілком.., 1947, 16); Він не міг ні стати, ні поворух­нутись, ні сісти за стіл, щоб йому зараз же не заува­жили (Добр., Ол. солдатики, 1961, 48).
перех. і без додатка, розм. Звертати на кого-, що-небудь увагу; помічати. Ніхто не говорив, навіть не завважував мене (Ірчан, І, 1958, 321); Настя., роз­горнула книжку і, читаючи, пішла по хаті; коли се зауважила, що в книжки щось випало (Л. Укр., III, 1952, 586); Бронко цим разом делікатно не зауважив її зніяковіння (Вільде, Сестри.., 1958, 528); Сергій з та­кою ненаситною жадобою взявся за навчання, що в пер­ший раз навіть не завважив, як просидів за столом цілу ніч (Гур., Друзі.., 1959, 123).


Словник української мови онлайн: Зауважувати


Читайте також:




Інші літери:

А, Б, В, Г, Д, Є, Е, Ж, З, I, Ї, Й, К, Л, М, Н, О, П, Р, С, Т, У, Ф, Х, Ц, Ч, Ш, Ю, Я